Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
| Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| 6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
Как я купила метадон и сбежала с уроков
Слушай, наркоша, у меня такая история, что просто вскружит тебе голову! Мой марафон с закладками только начался, и я уже прожил немало приключений. Но эта история — просто вмазка!
Так вот, там, где я живу, всегда можно найти кидалу, который пытается нагнуть всех наркоманов. Он предлагает шмаль, кокос или что-то более интересное, и умудряется соскамить деньги без покупки. Но однажды я решила не попасть на его удочку и купить что-то настоящее.
Искала я долго и тщательно, пока наконец не наткнулась на одного малоизвестного дилера. Этот тип уже достаточно известен среди наркоманов, но попасть к нему было не так-то просто. Но у меня было решение, и вот как все произошло.
Я решила пойти в школу и вмазать своим учителям пунш на уроках. Говорят, что состояние алкогольной опьянения отлично маскирует запах метадона. Так что все собрались на родительское собрание, а я подумала, что это была прекрасная возможность, чтобы накачаться метадоном. Заказала у дилера кусок метадона, и он мне сказал, что закинет его мне прямо на территории школы.
Я стояла около столовой, когда он подошел ко мне. Он был типичным наркоманом с нервным взглядом и курносым носом. Он положил пакетик в мою руку и таинственно шепнул: "Держи, наркоша, наплевательского качества, но на такой случай идеально." Я накинула себе пару пилюль и тут же почувствовала то, что искала. Какое чудесное чувство метадона — просто вау!
С тех пор я каждый день вмазываюсь этим добром. Мой марафон продолжается, и я стараюсь познавать все новые и новые состояния. Как только заканчивается старый запас, я уже занюхиваю где-нибудь новую закладку.
Но вот однажды в школе технический директор узнал о моей привычке и забежал ко мне в класс. Он протянул мне свою руку, и я поняла, что его нельзя игнорировать. Я подошла к нему, он спросил, что это за штука у меня. Я в ответ открыла рот и начала войсить в его лицо. Глотая метадон, я пыталась объяснить, что это просто мой способ расслабиться. Но он не поверил моим искренним объяснениям и отправил меня к психологу.
Девушка-психолог была какая-то невероятно злая и не понимающая. Она села напротив меня и начала мне рассказывать о всех губительных последствиях употребления метадона. Она говорила, что я стану бездомной, безнадежной и буду жить только для метадона.
Я просто смеялась над ее словами. Ну да, я наркоманка, и что? Ведь в зависимости от метадона я чувствую себя лучше, и она не может понять этого.
Мы с ней посидели немного, а потом я сказала ей, что пойду на "коридор смерти" и вмажусь метадоном прямо в школе. Она испугалась и вызвала полицию. Я успела сбежать, пока они искали меня в школе.
Теперь я свободна, снова нахожусь в своем марафоне. Я понимаю, что мое состояние — временное, но на данный момент метадон — это то, что дает мне силы и радость жить. Пусть они говорят, что я безбашенная, но я просто наслаждаюсь каждым днем своей новой жизни.
Иногда я задумываюсь, стоило ли мне испытывать такие экстремальные ощущения. Но знаешь, наркоша, это все равно, что спросить бегуна после марафона, стоило ли ему пройти такое расстояние. Он скажет "да" без всякого сомнения!
Вот такая история, братишка! Ты сам решай, что для тебя важнее — быть постоянно трезвым или уйти в свой мир закладок. Но помни, что у нас всегда есть выбор.